Тематичне оцінювання

1. Дайте визначення що таке педикюр? Походження слова «педикюр».

2.Яке значення процедури педикюру?

3.Які основні класифікації видів педикюру?

4.Що таке "мікози"?

5.Які основні ознаки грибкових захворюваннь шкіри ніг?

6.Які способи профілактики грибкових захворюваннь шкіри ніг та нігтів?

7.Чим відрізняються натоптиші від мозолів?

9.Дайте визначення поняття "гіпергідроз".

Урок за розкладом 8.04 Тема: Виконання процедур гігієнічного догляду за шкірою ніг та нігтями.

Засоби та методи боротьби з пітливістю, сухістю та тріщинами на шкірі ніг.

 Урок: теоретичний.

 

          План:

1. Причини, через які пітніють ноги.

2. Процедури, спеціальні ванночки від пітливості шкіри ніг .

3. Причини, через які шкіра ніг стає дуже сухою та з’являються тріщини.

4. Процедури, спеціальні ванночки від сухості та тріщин ніг.

     На тілі людини є близько двох мільйонів еккрінних потових залоз, велика частина яких розташовується на підошвах стоп. Навіть у здорової людини виділяється близько 0,5-1 літра поту. А при підвищених фізичних навантаженнях його кількість може збільшитися до 10 літрів в день.Тому основна причина, через яку посилено потіють ноги, є фізичні навантаження. Це як тренування, прогулянки, так і фізична праця.Але в більшості своїй проблема не стільки в кількості виділяється поту, скільки в неприємному ароматі, який переслідує людину, коли у нього потіють ноги. Піт складається з води, в якій є наступні речовини: білки, сечовина, жирні кислоти, солі, отруйних речовин і частково компоненти їжі. Іншими словами, те, що їсть людина, буде безпосередньо відображатися на запаху її поту.Варто зауважити, що запах утворюється в результаті бактеріального розкладання поту. Зрозуміло, аромат у всіх різний. При розкладанні поту утворюється масляна кислота, яка має запах старого сиру або стухлої олії.

     Ще однією причиною запах ніг, які потіють, є неправильний догляд за взуттям. У ньому ми знаходимося практично весь день. При утворенні будь-якої нештатної ситуації і стресі виділяється піт, хоча ви цього можете навіть не помічати. Взуття стає мокрим і рідко хто сушить його. Наступного дня воно не встигає просохнути, ми знову одягаємо його. А бактерії накопичуються і починають викликати неприємний аромат. Саме тому не рекомендується носити одне і те ж взуття кожен день. Потрібно або мати кілька пар, завжди сушити взуття за допомогою антибактеріальної сушарки, бажано перевзуватися протягом дня.

    Не треба забувати і про жарку погоду. В такі дні ноги будуть потіти набагато сильніше. На жаль, зробити з цим ви самі нічого не зможете.

    І більш серйозні причини, чому можуть пітніти ноги, це різні захворювання, наприклад, цукровий діабет, проблеми з щитовидною залозою, варикозне розширення вен. Нерідко жінки в період менопаузи стикаються з пітливістю.

 

Що робити, якщо ноги сильно пітніють?

      Дуже часто ноги потіють і не турбують людину. Дискомфорт може виникати, коли ви роззуваєтеся. Якщо ситуація разова, то нічого страшного в цьому немає. Але якщо потіють ноги постійно, викликаючи моторошний дискомфорт, то найкраще звернутися до лікаря. У деяких випадках мова йде про серйозні проблеми зі здоров’ям, тому краще убезпечити себе від подібних ризиків.

    Деколи, якщо не вживати ніяких заходів щодо усунення проблеми, то шкіра стоп буде пошкоджуватися, порушиться цілісність. Потім з’являться інші проблеми, наприклад, дерматит, грибок, екзема, мікоз. Дуже часто у людей, яким діагностували онкологію, стикалися з таким симптомом. Також пітніють ноги у тих, у кого змінився гормональний фон, при плоскостопості і деяких інфекційних захворюваннях.

     Зрозуміло, якщо у людини сильно потіють ноги, треба звернути увагу на особисту гігієну. Шкіра ступень потребує ретельного догляду, щоб не виникало подібних проблем. Адже на ноги припадає серйозне навантаження, що може стати причиною сильної пітливості.

     Якщо гіпергідроз нешкідливий і не завдає шкоди здоров’ю, то виправити ситуацію можна народними методами. Наприклад, використовувати різні присипки, що дозволить заблокувати виділення поту. Але пам’ятайте, що використовувати їх на постійно основі не варто, краще застосовувати кілька разів на тиждень, а потім звести до мінімуму до разу на місяць.

     Також можна застосовувати ванночки з морською сіллю, марганцем, який може придушити неприємний аромат. Дитяча присипка теж дуже корисна, так як вона дозволить проводити профілактику грибкових захворювань. Можна використовувати кору дуба, яку подрібнюють до стану пилу і обробляють нею шкарпетки та устілки.

    Всі ці заходи дозволять позбутися від пітливості ніг і неприємного запаху.

 

     Як же вилікувати пітливість ніг, позбутися від бактерій і, відповідно, запаху?

    Для початку потрібно ввести в звичку щодня теплою водою мити ноги з використанням дезодоруючий і бактерицидного мила. Сушать ноги феном на самій низькій температурі. Ця процедура обов'язкова для всіх. А особливо для людей, схильних до нігтьовому або міжпальцевого грибка – така нехитра процедура помітно знижує вологість ніг, що допомагає запобігти інфекції.Можна робити спеціальні ванночки від пітливості ніг. Потрібно заварити міцний чайний напій (з 2-3 пакетики чорного чаю на 1 літр води). Такий розчин остуджується до приємної для ніг температури і після робляться ванночки протягом 30 хвилин. При щоденному пророблення такої нехитрої процедури, ви відчуєте відразу зменшення пітливості ніг – в чаї містяться дубильні і в'яжучі речовини, які вбивають бактерії і стягують пори на шкірі ніг.Також можна прийняти такі ванночки: розвести 1 склянку оцту в тазу з теплою водою. Потім додати туди кілька крапель тим'янової масла для досягнення більшого ефекту – в цьому маслі міститься сильний антисептик, вбиває бактерії. Таку процедуру потрібно повторювати щодня протягом тижня по 15-20 хвилин. Зверніть увагу – на ногах не повинно бути свіжих ран і подряпин – інакше відчуття будуть не з приємних.

     Відмінно допомагає впоратися з пітливістю ніг ванночки з англійською сіллю. Для цього потрібно в ємності з 5 літрами води розчинити 2 склянки англійської солі і двічі в день вимочувати ноги по 15 хвилин. Варто знати, що англійська сіль, крім того, що зменшує пітливість, ще і стягує шкіру, будучи згубною середовищем для бактерій.
     Допоможе і ароматерапія– втирайте перед сном по кілька крапель лавандового масла в стопи, після чого надягайте шкарпетки і лягайте спати.

     Ще кілька простих і доступних рад:

     перед тим, як одягти шкарпетки, варто посипати ноги тальком – це зменшить кількість бактерій. Досить ефективно обробляти ноги харчовою содою або кукурудзяним крохмалем. Також є спеціальні присипки, які нейтралізують запах і поглинають вологу.

 

     Сухість тшкіри. Зтверділі п'яти часом не тільки псують естетичний вигляд стопи, але і завдають чимало турбот, особливо, якщо утворюються тріщини. Що робити, якщо зтверділий пласт шкіри на стопах завдає дискомфорту, ми запитали у лікаря косметолога-естетиста (дерматолога) Центру лазерної косметології "Лазерхауз" Олесю Студзинську.Фізіологічно Масаж ніг: іноді це найкраще, що жінка може зробити для чоловіка Масаж ніг: іноді це найкраще, що жінка може зробити для чоловікашкіра на п'ятах і стопах більш жорстка, ніж на всьому тілі. Це пов'язано з більшим навантаженням на ці зони і з тим, що шкіра на стопах потребує кращого захисту. Методи боротьби зі зтвердінням і тріщинами на п'ятах залежать від причин, які призводять до цієї проблеми, і ступеня вираження.

Причини можуть такі:

- захворювання, що призводять до порушення кровообігу в стопах, такі як Сладкая болезнь - сахарный диабет Сладкая болезнь - сахарный диабетцукровий діабет;

- мікоз, або грибкове захворювання;

- псоріаз та інші дерматологічні проблеми;

- неправильно дібране взуття, що здавлює стопу або взуття, в якому стопа розміщена неправильно;

- іноді пов'язують утворення тріщин з надмірною вагою. Переконливо твердити про це не можна, але огрядні люди більш схильні до утворення тріщин на п'ятах;

- влітку – відкрите взуття або механічні пошкодження;

- гіповітаміноз, найчастіше в холодну пору року;

- неправильний догляд.

     Якщо зтвердіння на стопах надмірно виражене, постійно утворюються тріщини, то слід шукати причини проблеми. Діагностикою і рішенням проблем зі стопами займається лікар подолог. Подологія як наука почала розвиватися зовсім нещодавно. Подолог займається проблемами стоп, пов'язаними з потовщенням шкіри, мозолями, бородавками, грибком нігтів, проблемою вростання або деформування нігтів, цукровим діабетом. Дерматологічними проблемами сухості шкіри може займатися дерматолог. До цього лікаря слід йти, якщо до сухості додається свербіж, почервоніння шкіри, розшарування і жовтіння нігтів.

     Якщо проблема не виражена зовні і не пов'язана з носінням незручного взуття або з сезонними особливостями, то, як правило, потрібно шукати причину в неправильному догляді за стопами:

- "збривання" зтверділої шкіри. Часто люди намагаються позбутися від твердої шкіри за допомогою бритви.     Цього не слід робити, оскільки травмований шар шкіри буде активніше регенеруватися, тобто твердий шар буде наростати ще більше;

- використання жорстких, абразивних інструментів для очищення стоп. Приміром, багато людей користуються пемзою, не знаючи про те, що вона кошлатить роговий шар, через що утворюються задирання, які ще більше сприяють утворенню тріщин;

- полірування затверділого шару шкіри до відчуття дискомфорту також призводить до того, що захисний шар шкіри буде відновлюватися в посиленому режимі.

     Як боротися із сухістю і тріщинами шкіри на п'ятах?

     Як вже було сказано вище, якщо проблема виражена, то краще звернутися за допомогою до фахівця – подолога або дерматолога. Якщо проблема в неправильному догляді, потрібно коригувати догляд. В домашніх умовах догляд зводиться до зтоншення і розм'якшення зтверділого шару на п'ятах. Це слід робити регулярно, поступово розм'якшуючи шкіру на стопах. Не слід чекати на миттєвий результат, за один раз ви не отримаєте "п'яти немовляти". Але докладіть зусиль, і ваші стопи будуть набагато м'якшими:

- размягшуйте зтверділий шар шкіри на стопах за допомогою теплих содових ванн;

- для зтоншення зтверділого шару користуйтеся гладкими, не абразивними полірувальними засобами;

- після ванночки і полірування змащуйте шкіру на стопах спеціальними живильними засобами для пом'якшення і зволоження шкіри на стопах. Зауважимо, що без попередніх процедур використання зволожувальних засобів неефективне, оскільки через товстий твердий шар шкіри зволожувальний засіб просто не буде вбиратися.

     Всі перераховані процедури слід робити залежно від вираження проблеми: щодня, через день або раз на тиждень. Бажано порадитися зі спеціалістом, щоб визначити свій графік.

     В умовах косметологічного салону добре розм'якшити зтверділий шар можна за допомогою пілінгів. Для пілінгу використовуються спеціальні хімічні засоби. Пілінг добре полірує шкіру на стопах і не залишає задирань.

     Увага! Не варто користуватися аптечними препаратами для зняття зтверділого шару без консультації фахівця. Якщо цей засіб на основі кислоти, то можна отримати ушкодження ніжніших тканин. А якщо присутні мікротріщини, то є ризик інфікування. Якщо проблема невиражена, то можна обійтися без додаткових препаратів, у іншому разі метод лікування повинен підібрати фахівець.

  

     Домашне завдання: Виконати конспект згідно плану у формі таблиці.

№	Назва процедури	Правила виконання (рецепти ванночок)

Урок за розкладом 7.03 Тема : Підготовчі та заключні роботи.

 

Підготовчі та заключні роботи .

Урок: теоретичний.

План

1. Стерилізація інструментів (в послідовності) та їх зберігання.

2. Дезінфекція всіх поверхонь педикюрного кабінету.

3. Дезінфекція допоміжних матеріалів.

4. Заключні роботи ( стерилізація кабінету).

При виконанні педикюру слід пам'ятати, що перед тим, як запросити клієнта на педикюрне крісло, його треба накрити чистим простирадлом,а підголівник паперовою або бавовняною серветкою(білизна змінюється після кожного відвідувача). Дотримання правил догляду за інструментами захищає майстрів і клієнтів від хвороб. Крім того, це дисциплінує майстра, збільшує впевненість у власній кваліфікації і в цінності тих послуг, які надаються клієнтам.

Дуже важливо, щоб зовнішній вигляд манікюрниці (педикюрниці) відповідав її професії. Повинно справлятися приємне враження на відвідувачів. Халат або фірмений одяг повинні бути бездоганно чистими, волосся підібране, руки повинні бути ідеально чистими, нігті коротко підстрижені, покриті неяскравим лаком або відполіровані. Під час роботи на руках не повинно бути кілець, перснів, браслетів, годинника.

До роботи за професією майстер з педикюру допускаються особи, які пройшли в установленому порядку медичний огляд, інструктаж з питань охорони праці, пожежної та електробезпеки безпеки.

Враховуючи використання горючих речовин таких, як спирт, ацетон, лаки забороняється:

• палити в робочих приміщеннях;
• зберігати легкозаймисті речовини у відкритому вигляді;
• користуватися несправними електроприладами;
• для миття полу використовувати горючі речовини;

При обпилюванні штучних нігтів необхідно:

• користуватися спеціальними витяжками;
• одягати захисні маски;
• протирати стіл вологою серветкою;
• ретельно мити руки по закінченню роботи.

При користуванні різальними інструментами треба:

• зберігати інструмент у спеціальних футлярах;
• не допускати їх зберігання в кишенях;

не передавати інструменту відкритому вигляді

Домашне завдання: Виконати конспект згідно плану.

Урок за розкладом 5.04 Тема:Робоче місце майстра педикюру

 

Робоче місце майстра педикюру

Робоче місце  повинне знаходитися в сухому, світлому, добре провітрюваному приміщенні. Площа, займана одним робочим місцем, повинна бути не менше 8 м2 .

Якщо для виконання манікюрних робіт можна відвести і обладнати місце в приміщенні, де працюють перукарі, то робоче місце майстра педикюру повинне бути ізольованим.

Приміщення для очікування, гардероб, туалетна кімната, приміщення для стерилізації інструменту повинні бути загальними з іншими відділеннями підприємства побутового обслуговування, при яких знаходиться робоче місце майстра педикюру.

Розмір робочого приміщення не менше 8 м2 . Стіни його на висоту приблизно 1,8 м повинні бути забарвлені масляною фарбою або іншими водостойкими фарбами, обклеєні плівкою або викладені кахлем. Обклеювання стін шпалерами не допускається. Стіни приміщення стерилізації також офарблюють масляною фарбою на висоту 1,5–1,8 м або облицьовували плитками. Потовк і верхня частина стін робочих приміщень повинні бути обштукатурені і побілені. Підлоги повинні бути гладкими, без щілин, зручними для вологого прибирання.

Організувати робоче місце майстра манікюру і педикюру досить просто. Для роботи необхідні стіл з ящиками для спеціальних засобів, білизни і інструментів для манікюру, два стільці – для майстра і клієнта. Поверхня столу повинна бути полірованою або покритою такими матеріалами, які легко піддаються миттю і дезинфекції, – пластиком, лінолеумом або клейонкою.

Стіл повинен бути добре освітлений як природним, так і штучним світлом. Потрібно розташувати стіл так, щоб світло падало на руки клієнта. Освітленість робочого місця – не менше 100 лк.

Крісло для педикюру повинне мати регульовані по висоті опори для ніг (мал. 3).

Стільці, а також крісла і дивани для очікування оббивають дерматином або іншими матеріалами, які легко чистяться і дезінфікуються. Металеві частини хромовані або лакован

Мал. 3. Крісло педикюру

і.

"ІНСТРУМЕНТИ І МАТЕРІАЛ, ЯКІ МАЮТЬ БУТИ

НА РОБОЧОМУ МІСЦІ"

Інструменти для манікюру та педикюру можуть бути різної форми і з різного матеріалу - від дерев'яних поличок до високоякісних сталевих з цирконовим покриттям.

Обов'язковими є:

- клоретка - для чищення під вільним краєм нігтів;

- рашпіль - це невелика пилочка, яка знаходиться під кутом 100о-110о відносно до ручки. Призначається для обробки нігтьових пазух при манікюрі;

- лопатки - використовують для зрошування і підведення кутикули. Довжина лопатки з ручкою від 10-15 см, довжина робочої частини від 1 до 2 см, ширина робочої частини від 0,5-1 см. Вона може бути двосторонньою або на одній ручці з сокиркою. Лопатки використовую для обробки нігтьових пластинок;

- сокирки - застосовують для підняття, відокремлення від кистьової пластини п кутикули. Сокирки випускаються різної ширини і довжини. Найпоширенішою формою інструменту для манікюру є сокирка і лопатка, насаджені на одну ручку;

- щипці - використовуються для відкушування шкіри, яка нарощена на нігті і заусениці, як вона прив. до розслоковатиня нігтя;

- пилка сотка - назначена для більш грубої обробки, найкраща пилочка - скляна;

- полірувальники - бувають з різною широхуватістю, вони надають нігтям блиск і гарного вигляду;

- засіб для знаття лаку - потрібно використовувати засіб, що вмішує ацетон. Зараз є засоби, які вміщує масляні добавки, які пом'якшують шкідливу дію розтворювача;

- обладнання, естерилізатор, робочий стіл, крісло для клієнта, стілець для майстра, настільна лампа, подушечка з чохлом (12х30 см), контейнер для відходів, мисочки, лотки для інструментів; (бинт косметичні диски, серветки, рушники для рук)

- медикаменти: 3% р-н перекису водню, р-н йоду, дезинфікуючі і бактерицидні засоби.

"ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОЧОГО МІСЦЯ МАНІКЮРУ,

ЙОГО ЗНАЧЕННЯ В ПРОЦЕСІ СПІЛКУВАННЯ".

Робоча зона манікюрниці: повинна бути розташована біля вікна, щоб було багато світла, додається галогенові лампа, яка освітлює робочу зону, подушка з чохлом розміром 12х30, контейнер для відходів, поряд повинна бути розташована окрема зона для медикаментів (перекись водню, р-н йоду, дезбактеріальні засоби, допоміжні засоби: бинт, комет. диски, чи ватні полочки, серветки, рушники, салафанові, махрові рукавички, креми, ефірні масла.

"КЛАСИФІКАЦІЯ, СКЛАД, ДІЯ КРЕМІВ, МИЮЧИХ ЗАСОБІВ

НА ШКІРУ"

"Косметичні препарати"

- засоби для догляду за шкірою рук (рідке мило, маски, парафін, креми, гідратантний захисний крем для рук і потрісканої шкіри);

- засоби дня інтенсивного догляду за шкірою рук і нігтями (концентрат для стимулюючого росту нігтів, спеціальні системи для запобігання розшарування нігтів, розгин та олівці для догляду за кутикулою);

- засоби для глибокого очищення рук перед проведенням масажу рук, нігтів, (скреби, засоби для відбілювання шкіри і нігтів);

- засоби для масажу (креми, олії, ароматні суміші).

Щоб зберегти шкіру рук від згубної дії різних факторів її потрібно змащувати кремами. Креми потрібно вирятовувати після кожного миття рук і ніг.

Рукам, які завжди чимось зайняті приходиться важче. Тому що їх шкіра бідна на соляні залози. В зв'язку з цим навіть миття рук приносить шкірі значну школу - особливо при використанні гарячої води чи холодної, яка обезжирює її. Шкіра стає губою, горохуватою.

Руки мити теплою водою, не потрібно захоплюватися бактерицидним милом тому що воно призводить до належного балансу шкіри, непоганим варіантом є дитяче мило, яке розроблене для чутливої шкіри, а також гелі і пінки.

Крім Миття, рекомендують пілінг. Для цієї процедури потрібний скріб - крем із абразивними частинками (наприклад із товченим абрикосових кісток) та зробити з його приміняннм масаж рук. Після змити крем пілінг (скріб), шкіру змащують жирним впитуючим кремом.

"САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДЛЯ УЛАШТУВАННЯ МАНІКЮРНОГО КАБІНЕТУ, БЕЗПЕКА В ПЕРУКАРНІ"

Перукарні розташовують в центрах, житлових будинках. Велику увагу приділяють оформленню інтер'єру та вітрин перукарень, зали чекання слід обладнати сучасними меблями, а вітрини постійно обновлювати, фотографії модних стрижок і зачісок.

Робочі зони перукарень, салонів, мають бути обкладені повним комплексом, необхідних устаткувань. Інструменти і пристроїв для зручності обслуговування відвідувачів. Для виконання робіт пов'язали із життям голови, фарбуванням, фіксажем, обладнанням стаціонарними установками, потрібно виділити приміщення з кріслами у цьому ж приміщенні можна розмістити апарат для обробки паром усі вироби. Приміщення сучасних перукарень можна поділяти на 4-ри групи:

1) приміщення для обслуговування відвідувань;

2) приміщення для прийому відвідувачів;

3) складські приміщення;

4) приміщення для обслуговування персоналу.

Площа визначається згідно епідеміологічних станцій на 2-а робочих місця дозволяється дозволяється приміщення не менше 15 кв.м, кожного дня протирати підлогу і крісла з застосуванням дезрозчинів.

Приміщення перукарні слід підтримувати при tо 17-20оС, підтримувати систему регуляції, регулюють склад повітря.

Майстер повинен утримувати в чистоті робоче місце. По закінченню роботи всі інструменти дезінфікуються хлораміном (0,5%).

Майстер повинне дотримуватись особистої гігієни щоб не стати переносником захворювань. Чистий матеріал і білизну зберігати у окремій шафі, для відпрацьованої білизни потрібно мати контейнери, інструменти повинні бути правильно заточені, бажано витягнув їх із розчину у присутності клієнта. Ванночки перед кожною процедурою, миють гарячою водою з милом. Майстер повинен пройти медичний огляд і отримати довідку про допуск до праці 1-им раз на рік усі працівники перукарень проходять флюорографію і огляд дерматолога і венеролога.

 

Тема:Поняття очищення,дизинфекції,стерилизації

 

Обробка інструментів

Антисептична обробка рук, дезінфекція, ПСО, стерилізація та зберігання.

Антисептична обробка рук

Перш ніж обробляти інструменти, майстру варто знезаразити руки

Антисептична обробка рук проводиться після процедури манікюру, перед одяганням захисних рукавичок та у самих захисних рукавичках.

антисептик наноситься тільки на сухі руки: вода нейтралізує дію спиртовмісних антисептиків;

руки мають бути вологими від антисептика впродовж всієї процедур;

обробка рук має тривати стільки часу, скільки вказано у методичних вказівках виробника.

Етап 1. Дезінфекція інструментів

Дезінфекція — знищення патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів з поверхонь та виробів. Вона може бути вибіркова або повна. Важливо пам’ятати: дезінфекція не знищує всі мікроорганізми на поверхні, тому інструмент після дезобробки не може вважатися повністю знезараженим.

Для проведення дезінфекції вам знадобиться деззасіб (концентрат), контейнер (спеціальний) та вода. Спочатку налийте воду у контейнер, а потім додайте концентрат у необхідній пропорції. Послуговуйтеся методичними вказівками до вашого деззасобу, щоб зробити робочий розчин правильної концентрації. Якщо перевищити концентрацію або час експозиції, поверхня інструментів пошкодиться.

користуйтеся тільки сертифікованими в України деззасобами;

повністю керуйтеся методичними вказівками до деззасобу під час приготування робочого розчину та при виборі часу експозиції;

не потрібно промивати інструменти під проточною водою перед дезінфекцією: вони поміщаються у робочий розчин одразу після косметичної процедури (манікюру, педикюру тощо).

Етап 2. ПСО

ПСО — передстерилізаційне очищення інструментів. Ціль цього етапу — очистити інструменти від органічних залишків (часточки шкіри, нігтів, волосся) та деззасобу. Якщо пропустити цей етап, часточки та деззасіб пригорять до ріжучих поверхонь інструментів під час нагрівання у стерилізаторі.

ПСО проводиться механічно (під проточною водою за допомогою щіточки) або в ультразвуковій ванні. Механічне ПСО має тривати щонайменше 30 секунд на 1 інструмент. ПСО в УЗ-ванній триває час, зазначений у методичній вказівці до засобу, який ви використовуєте.

температура води для ПСО не нормується: використовуйте комфортну для вас;

механічне ПСО відбувається лише під проточною водою в окремій раковині;

інструменти під час ПСО знаходяться у розкритому вигляді.

Інструменти недопустимо поміщати у стерилізатор одразу після ПСО. Перед цим його необхідно висушити. Це можна зробити двома шляхами:

природним: дати інструментам висохнути на паперовому рушнику або витерти їх паперовим рушником до зникнення видимої вологи;

у стерилізаторі, який обладнаний режимом сушіння.

Етап 3. Стерилізація

В умовах салону краси або приватного кабінету найзручніше стерилізувати інструменти фізичним методом: паровим (автоклав) або повітряним (сухожар).

Інструменти стерилізуються у розкритому/розібраному вигляді. Допустима стерилізація як у крафт-пакетах, так і без них, якщо у вас є належні умови для подальшого зберігання.

Що крафт-пакети, що лоток для інструментів можна заповнювати максимум на 70%.

Важливо: існує список режимів стерилізації для сухожарів та автоклавів, що затверджений МОЗ України. Обирайте лише сертифіковані стерилізатори, які дотримуються зазначених режимів.

стерилізації підлягають усі багаторазові інструменти майстра; в залежності від матеріалу, з якого виготовлений інструмент, спосіб стерилізації може відрізнятися;

стерильними вважаються інструменти тільки у тих крафт-пакетах, де індикатор змінив колір, інакше він підлягає повторній стерилізації;

якщо ви стерилізуєте без крафт-пакетів, використовуйте пінцет, щоб мінімізувати контакт з інструментами.

 

Етап 4. Зберігання

Після стерилізації інструменти зберігаються двома способами:

у герметичному крафт-пакеті, у якому інструменти стерилізувалися, до його відкриття;

в шафі ультрафіолетового випромінювання, якщо ви стерилізуєте без крафт-пакетів.

Важливі деталі:

УФ-шафа не є стерилізатором: вона лише пригнічує розмноження мікроорганізмів, але не знищує всі можливі бактерії та віруси;

у герметичному крафт-пакеті інструменти можуть зберігатися до 20 діб та більше — залежить від інструкції виробника;

інструменти у відкритому крафт-пакеті не вважаються стерильними та підлягають повторній обробці, навіть якщо не використовувалися за призначенням.

Фенолфталеїнова проба

Азопірамова та фенолфталеїнова проби — нерозлучна пара для перевірки якості ПСО. Про азопірамову пробу ми поговорили у попередніх матеріалах. Час розібратися і з фенолфталеїновою.

Навіщо вона потрібна?

Фенолфлатеїнова проба — це набір реагентів для перевірки якості передстерилізаційної обробки інструментів.

Вона визначає лужні залишки мийних засобів на інструментах. Простими словами: показує, чи добре промиті інструменти після дезінфектантів.

Як часто проводити фенолфталеїнову пробу?

Вимоги до постановки цієї проби такі ж, як і до азопірамової.

Нагадаємо уривок з Наказу МОЗ№552 (ІІ. Вимоги до стерилізації інструментів):

якість ПСО оцінюють шляхом постановки азопірамової проби на наявність залишку крові та фенолфталеїнової проби на наявність залишку лужних компонентів мийних засобів (лише у випадках застосування засобів, робочі розчини яких мають рН понад 8,5).

Контроль якості ПСО персонал має здійснювати щодня. Контролю підлягає 1% з партії інструментів, що обробляються одночасно.

Як поставити пробу правильно?

Знову звернімося до Додатка 4 Наказу МОЗ №552 — Контроль якості передстерилізаційного очищення. І знайдемо всі відповіді.

Методика постановки

Спочатку потрібно приготувати розчин концентрацією в 1%. Для цього слід додати фенолфталеїн у 95-відсотковий розчин етилового спирту.

У герметичному флаконі фенолфталеїновий розчин зберігається 1 місяць.

Контрольований інструмент протирають марлевою серветкою, змоченою у розчині, або наносять на виріб 2-3 краплі за допомогою піпетки.

Оцінка результатів

Розчин має змінити колір впродовж 1 хвилини. Якщо на інструменті є лужні залишки мийного засобу, реактив змінить колір на рожевий.

Якщо ви побачили зміну кольору на контрольному інструменті, всю партію виробів необхідно обробити повторно.

Матеріал до уроків за розкладом 1.04.Тема:Грибковi захворюння шкiри ніг та нігтів

Грибкові захворювання шкіри

Мікози — (лат. myc — гриб; os — захворювання незапального характеру) захворювання людини, що спричинені патологічними для неї грибами. Друга половина XX століття характеризувалася помітним зростанням захворюваності на мікози..



Епідеміологія мікозів

У залежності від способу інфікування мікози діляться на 2 групи:

·                    Екзогенні мікози — людина інфікується спорами грибів із зовнішнього середовища або при контакті з хворою людиною чи твариною.

·                    Ендогенні мікози (опортуністичні). Факторами, що сприяють розвитку ендогенних мікозів є нераціональне або тривале лікування антибіотиками,сульфаніламідами, тривале застосування препаратів з імунодепресивною дією, гормональні препарати, ендокринні порушення та захворювання (цукровий діабет), онкологічні захворювання, імунодефіцити, хронічні захворювання ШКТ, гіпо- та авітамінози, професійні умови.

Причини мікозу стоп

Збудником захворювання, в більшості випадків, стає Thrichophyton rubrum, рідше причиною є Thrichophyton mentagrophytes. Зараження людини відбувається контактним шляхом, інфекція потрапляє через мікротравми на шкірі, при відвідуванні громадських душових, плавальних басейнів, лазень, в разі спільного використання з зараженим людиною загальними предметами побуту, наприклад, рушник, губка. Провокуючими факторами можуть бути: підвищена пітливість стоп, неправильно підібране взуття, взуття, виготовлене з неякісних матеріалів, плоскостопість,знижений імунітет.

Симптоми мікозу стоп

Залежно від типу збудника, ступеня ураження шкірних покривів і тяжкості перебігу хвороби, клінічні прояви можуть відрізнятися. До основних симптоматичним проявам хвороби належать: підвищена сухість шкіри уражених областей (зони міжпальцевих складок, підошов, бічних і тильних поверхонь стоп, нігтьових пластин), відзначається також потовщення шкіри, малюнок на шкірі стає більш вираженим, виникає муковидное або пластинчасте лущення шкіри. Також можливе ураження нігтів стоп, поява плям і смуг білого кольору на нігтьових пластинах їх потовщення і деформація.

Діагностика мікозів стоп

Діагноз ставиться на підставі специфічних клінічних проявів хвороби, а також за результатами мікроскопічного аналізу зразка уражених тканин і виявленні патогенного грибка. Визначення типу збудника, можливо при виконанні культурального дослідження(посів). Лікуючий лікар виконує огляд хворого, проводиться аналіз анамнезу хвороби та анамнезу життя хворого.

Лікування мікозу стоп

Всім хворим обов'язково необхідно пройти лікування, в ході місцевої терапії призначаються протигрибкові препарати зовнішнього застосування (Трідерм), антигістамінні засоби. Існує небезпека приєднання бактеріальної інфекції.

Профілактика мікозу стоп

 З метою профілактики виникнення мікозу стоп, слід дотримуватися правил особистої гігієни, боротися з підвищеною пітливістю ніг, часто міняти шкарпетки, використовувати тільки особисті засоби гігієни та лазневі приналежності.

 Грибкові захворювання нігтів

Оніхомікоз (лат. Onychomycosis) - грибкове ураження нігтя. Викликається, як правило, грибками-дерматофітами Trichophyton rubrum, Trichophyton interdigitale, Trichophyton tonsurans, рідше Epidermophyton floccosum і микроспорией (Microsporum canis) і іншими. Розрізняють три види онихомикоза (лежать в основі російської класифікації): нормотрофіческій - змінюється забарвлення нігтя, з'являються смуги і плями, але блиск і товщина нігтя залишаються нормальними; гіпертрофічний - змінюється колір нігтя, він втрачає блиск, потовщується і деформується. Можливе часткове руйнування нігтя з країв; оніхолітіческій (атрофічний) - уражена частина нігтя атрофується і відторгається від нігтьового ложа. 

За локалізацією виділяють форми оніхомікозу (використовуються для класифікації зарубіжними лікарями):

-дистальний (ураження нігтя у вільного краю);

-латеральний (ураження бокових сторін);

-проксимальний (ураження заднього валика);

-тотальний (ураження всього нігтя).

При діагностиці слід розрізняти оніхомікоз негрібковий. Для точної діагностики використовуються лабораторні дослідження.

 Причина онихомикоза нерідко пов'язана з особливостями професії і неправильної турботою про ноги:

-поганий догляд за стопами і нігтями, відсутність щоденних гігієнічних процедур через нехтування правилами особистої гігієни або труднощами з їх виконанням (у лежачих хворих або хворих з обмеженою рухливістю);

-робота у вологих, сирих приміщеннях (парники, теплиці, овочесховища),

часте носіння гумових рукавичок або гумового взуття;

-професійні заняття спортом;

-носіння незручного, тісного, вузької взуття або взуття зі штучних матеріалів (шкірозамінник), що створює «парниковий ефект», що перешкоджає нормальному повітрообміну.

Ознаки

Найчастіше оніхомікоз інфікує великі пальці стоп. Про грибковому ураженні свідчать такі зміни нігтьової пластини:

 тьмяність, пожовтіння, втрата гладкості і блиску;

свербіж, почервоніння, лущення шкіри навколо;

розшарування, крихкість, рихлість;

неприємний запах;

порушення структури, потовщення;

Лікування

Неускладнений грибок нігтів лікується медикаментозно з використанням протівомікозних таблеток, мазей і спеціалізованих розчинів. За призначенням лікаря і при лабораторному підтвердженні грибкового характеру ураження можуть використовуватися таблетки для системного лікування. У запущених випадках може знадобитися видалення уражених тканин. Лікування оніхомікозів є тривалим (від 3 місяців до року), в тому числі через те, що інфекція зберігається всередині нігтя і потрібно дочекатися повного його поновлення.

Профілактика

 -при роботі всалонах краси користуватися медичними дезінфекторами з написом ГОСТ (здатні вбивати оніхомікоз, туберкульоз, гепатит, ВІЛ);

стежити за станом стоп і нігтів, головне правило - ноги повинні бути чистими і сухими;

-доглядати за взуттям, регулярно проводити її дезинфекцію, просушування, для сушки зручно використовувати електричні сушарки;

-обробляти ноги підсушуючими засобами або антиперспірантами, якщо стопи сильно пітніють;

-в басейні, сауні, роздягальнях спортзалів не ходити босоніж, а надягати гумові шльопанці з закритим носком;

-носити зручне взуття з натуральних дихаючих матеріалів;

 -підтримувати імунну систему

Урок за розкладом 31.03.Тема: Догляд за шкiрою з мозолями

 мозолів і натоптишів. Сучасні методи терапії

Лікування мозолів – не найбільша проблема сучасної медицини. Але мозолі спричиняюють незручності, та й просто виглядають некрасиво. Тому їхнє грамотне виведення визначає комфорт життя людини.

Залежно від структури тканин мозолі поділяють на:

• сухі – звичайна загрубілість шкіри без наявності порожнини;
• водяні – натерта шкіра утворює порожнину, де знаходиться безбарвна водяниста рідина, яка нічим не пахне;
• кров’яні – така сама порожнина, лише з кров’яним вмістом;
• мозолі зі стрижнем – це ті самі сухі мозолі, у яких через постійне подразнення в одному й тому самому місці утворилось ущільнення в товщі тканин чи стрижень.

Окремо діагностують натоптиші. Різниця з мозолями:

• за розміром вони зазвичай менші;
• «побудовані» з ущільненого центру, навколо якого знаходиться циркулярна (кругоподібна) запалена ділянка шкіри;
• болючі навіть при слабкому натисканні.

Видалення натоптишів, як і мозолів, не є складною процедурою.

Анатомічна і фізіологічна суть мозолів

Щоби вдало лікувати мозолі, слід зрозуміти, чому вони виникають.

Шкіра влаштована так, що не боїться зовнішніх подразників (хімічних, механічних, термічних). А завдяки регулярному розмноженню клітин здатна швидко регенерувати (старі клітини відторгаються, на їхньому місці з’являються нові).

Але при тривалій механічній дії, терті, тиску, надмірному подразненні, шкіра огрубіває – з’являються мозолі. Найчастіше вони утворюються через перманентне тертя на кистях та ступнях. Хоча часто спостерігаються мозолі на ліктях, язикові, яснах і навіть в таких незвичних місцях, як чоловічий статевий член, статеві губи у жінок, соски та ділянки шкіри під нігтями.

Детальніше про те, у яких нетипових місцях можуть утворюватись мозолі, і чим це загрожує для пацієнта, можна дізнатись на сторінках нашого сайту https://www.dobrobut.com/. Також на сайті ви знайдете іншу корисну інформацію про мозолі та натоптиші.

Лікування мозолів, основні методи

Огрубілості (омозоління) шкіри можна позбутись по-різному.

Лікування мозолів залежить від їхнього виду і ступеня вираженості. В арсеналі лікарів:

• терапія з допомогою медикаментозних засобів, які розчиняють огрубілості шкіри;
• антимозольні пластирі;
• хірургічне видалення (висікання);
• найсучасніший метод – видалення мозолів лазером.

Видаленням мозолів за допомогою хірургічних інструментів володіють не лише хірурги, але й подологи – вузькі фахівці, які займаються виключно ступнями.

Лікування сухих мозолів на пальцях ніг та рук

Якщо такі мозолі виникли недавно, їх необов’язково висікати. Є всі шанси, що такі омозолілості можна вивести, подіявши гелями та кремами з кератолітичними влативостями – тобто такими, які перешкоджають змінам клітин шкіри, через що виникає її огрубілість.

Одні з найдієвіших інгредієнтів цих мазей та гелів:

• саліцилова кислота;
• бензойна кислота.

Лікування сухих мозолів на пальцях ніг (ступней) та рук (долонної поверхні кистей) у порівнянні з іншими локалізаціями може затягнутись. Причина – шкіра тут омозоліває в порівнянні з іншими локалізаціями інтенсивніше та на більшій глибині. Видаленню сухих мозолів на ногах та руках для більшої ефективності повинно передувати їхнє розм’якшення (досягається простим зануренням у рідину).

Лікування сухих мозолів зі стрижнем

У цьому випадку дієвішим є хірургічний метод, оскільки кератолітичними мазями чи гелями технічно неможливо змазати загрубілий стрижень у глибині тканин, аби розм’якшити його.

Лікування сухих мозолів зі стрижнем – маленька хірургічна операція з дотриманням принципів асептики, тобто з обробкою операційного поля та рукавичок лікаря. Обов’язково виконується місцеве знеболення – особливо якщо мозоль застарілий і передбачається, що стрижень засів глибоко.

Видалення стрижневого мозолю здійснюється так:

• спочатку висікається сам мозоль;
• далі робиться акуратний розріз вглибину;
• через нього затискачем захоплюється стрижень та витягується.

Мозоль на пальці ноги зі стрижнем видалити легше, аніж на п’ятці, оскільки довжина стрижня не буде великою, а розріз – глибоким.

Лікування мозолів між пальцами ніг

Особливих технічних труднощів не спостерігається. Але треба пам’ятати про деякі нюанси:

• можливість рецидивів, оскільки пальці постійно труться між собою;
• при хірургічному лікуванні необхідно ретельно спостерігати, аби ранева поверхня не замокла (стан, коли з рани виділяється сукровиця через те, що тканини знаходяться в умовно замкнутому просторі між пальцями і контактуть між собою).

Лазерне видалення мозолів

Застосовується відносно недавно, але вже знайшло своїх прихильників та зарекомендувало себе. В його основі лежить короткочасна дія на мозолі лазерного променя, фотони якого діють кератолітично.

Найголовніші переваги в порівнянні з хірургічним методом:

• немає ризику пошкодження дрібних кровоносних судин;
• немає ризику пошкодження нервових гілочок.

«Висікаючи» тканини, пучок лазера тут же припалює їх. Завдяки цьому не спостерігається капілярної кровотечі