Матеріал до уроків за розкладом 17.11 ВИДИ ЛАМП ДЛЯ ПОЛІМЕРІЗАЦІЇ ГЕЛЮ

 

 

Тема  уроку: Види ламп для полімерізації гелю

 

Насамперед, важливо розуміти, навіщо потрібна УФ лампа. Ультрафіолетова лампа – це спеціальний пристрій з нішою для пальців. Вона потрібна для полімеризації, тобто затвердіння гель-лаку, гелю, полігелю, оскільки на повітрі та під сонячними променями ці матеріали  не застигають.

Сьогодні на ринку манікюрного обладнання розрізняють три основні типи УФ ламп:

ü  ультрафіолетові лампи (UV лампи);

ü  світлодіодні лампи (LED лампи);

ü  гібридні лампи (LED+CCFL, SUN).

Щоб мати уявлення про роботу та функції кожного типу ламп, а також з метою визначення їх переваг та недоліків, розберемо більш детально кожен тип лампи.

Ультрафіолетові лампи (UV лампи)

Такі лампи були найпопулярнішими. Обладнання має лаконічний дизайн, що складається з корпусу, всередині якого розташовані ультрафіолетові лампочки з потужністю 9W. На корпусі лампи локалізована панель керування. На ринку можна зустріти моделі із вбудованими додатковими функціями, наприклад, вентилятором або таймером. На головне завдання лампи ці додаткові функції не впливають. За потужністю бувають лампи на 9W, 18W, 36W. Останній варіант є найбільш затребуваним. Потужність визначається кількістю ультрафіолетових лампочок. Лампа потужністю в 36W справляється із застиганням гелю за 2-3 хвилини. Тут існує пряма залежність часу сушіння нігтів від можливостей лампи: що потужніше обладнання, то швидше буде сохнути покриття.

Переваги ультрафіолетових ламп (UV):

-          підходять для сушіння будь-яких покриттів гелю, крім покриттів, що має позначення LED;

-          різноманітний вибір моделей обладнання;

-          УФ-лампа може використовуватись і в домашніх умовах, і в салонних манікюрних кабінетах;

-          невисока вартість.

Недоліки ультрафіолетових ламп (UV):

-          потреба у частій заміні розхідників (уф-лампочек): вони недовговічні і схильні втрачати потужність до закінчення терміну служби;

-          такий тип ламп не підходить для власниць чутливої ​​шкіри рук: вони можуть відчувати неприємне печіння під час полімеризації.

Світлодіодні лампи (LED лампи)

Ці лампи другі за популярністю. Обладнання має привабливий та цікавий дизайн з фігурними корпусами. LED лампи для манікюру бувають потужністю 9W, 18W, 36W, 48 W. За потужність лампи відповідають світлодіоди. Час застигання гелю у такій лампі становить 10-15 секунд.

Переваги світлодіодних ламп (LED):

-          широкий асортимент модельного ряду;

-          довговічність;

-          короткий час сушіння покриттів;

-          низьке енергоспоживання.

Недоліки світлодіодних ламп (LED):

-          підходять виключно для сушіння спеціальних покриттів із позначенням LED;

-          вони дорожчі за UV лампи.

Гібридні лампи (LED+CCFL)

Ці лампи вже не являютьcя новинкою на манікюрному ринку обладнання. Обладнання має сучасний нетиповий дизайн корпусу. Гібридні лампи працюють на базі LED лампочок потужністю 24Вт і спіральної CCFL-лампи 12 Вт. Кожен із цих елементів відповідає за швидкість застигання покриттів різної щільності. За 10-30 секунд лампа справляється з поставленим завданням.

Переваги гібридних ламп (LED+CCFL):

-          ідеально підходять для всіх видів покриттів;

-          практично миттєво сушать покриття;

-          довговічні;

-          низьке енергоспоживання.

Недоліки гібридних ламп (LED+CCFL):

висока вартість порівняно з іншими типами ламп.

Гібридні лампи (SUN)

Ці потужні та безпечні лампи – манікюрне обладнання нового покоління. Мають сучасний, ергономічний та малогабаритний дизайн. Потужність лампи найвища, в порівнянні з іншими типами ламп, що досягає в деяких моделях до 72Вт. Серед представлених на ринку моделей ламп даного типу зустрічаються лампи без дна, що дозволяє використовувати обладнання як для манікюру, так і для педикюру.

Переваги гібридних ламп (SUN):

-          ідеальний варіант для полімеризації всіх сучасних гелів;

-          компактні розміри;

-          зручні у використанні;

-          довговічні;

-          Висока швидкість полімеризації.

Недоліки гібридних ламп (SUN):

-          висока вартість.

Рекомендації щодо вибору лампи:

Визначальним фактором для вибору відповідної лампи для манікюру є тип матеріалів, з якими ви плануєте працювати: для гелів  цілком підійде УФ-лампа з потужністю 36 W, для гель-лаків, гелів та біогелів краще вибирати обладнання потужністю не нижче 48 W;

o   перед безпосередньою купівлею лампи, перевіряйте корпус лампи на наявність пошкоджень, а також перевіряйте її працездатність на місці;

o   за наявності алергії на ультрафіолетові промені, від УФ-лампи слід відмовитися. Вибирайте між різними типами гібридних ламп.

o   Правила користування УФ-лампою для манікюру

o   перед підключенням лампи обов'язково ознайомтеся з інструкцією з експлуатації обладнання;

o   також, перед підключенням лампи до мережі, переконайтеся у справності проводки;

o   використовуйте лампу лише за прямим призначенням;

o   не захаращуйте місце розташування лампи, і нічого не ставте зверху на корпус лампи;

 

Спектри ультрафіолетового випромінювання

 

Які існують спектри ультрафіолетового випромінювання, який вплив на організм вони надають і що необхідно знати майстру, який працює з таким джерелом UV-випромінювання, як ультрафіолетова лампа, розглянемо далі.

Ми всі з дитинства знаємо приказку: «Кожен мисливець бажає знати, де сидить фазан», що кодує першими літерами розподіл кольорів у сонячному спектрі. Червоний, помаранчевий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий... А далі? Далі ультрафіолет – випромінювання, невидиме людським оком.

Основним джерелом ультрафіолетового випромінювання є сонячне світло. Однак не треба забувати, що тільки близько 50% ультрафіолетового опромінення, яке отримує людина, є пряме сонячне світло. Решта – відбитий та заломлений ультрафіолет.

Ультрафіолетове випромінювання - це випромінювання, що займає спектральну область між рентгенівським випромінюванням і видимим світлом у межах довжин хвиль від 100 до 380 нм (нанометрів). Стосовно діапазонів UV-випромінювання, то біологічні ефекти випромінювання у трьох спектральних ділянках суттєво різні, тому біологи іноді виділяють, як найбільш важливі у роботі, діапазони, наведені у таблиці 1.

 

 

 

 

Ближнє ультрафіолетове випромінювання було відкрито німецьким вченим Йоганном Ріттером та англійським вченим Вільямом Хайдом Волластоном. Німецький фізик Йоган Вільгельм Ріттер, досліджуючи спектр, відкрив, що за його фіолетовим краєм є область, створювана невидимими для ока променями. Такі промені впливають на деякі хімічні сполуки. Під впливом цих невидимих ​​променів відбувається розкладання хлориду срібла, свічення кристалів сульфіду цинку та деяких інших кристалів. Саме ці промені знайшли своє застосування у гелевому моделюванні.

Фотоініціатор у гелевій системі

Фотоініціатор - речовина, що міститься в сучасних гелевих системах і збуджується під дією ультрафіолетового випромінювання, ініціюючи процес зчеплення молекул гелю, в процесі чого відбувається його затвердіння. Ці речовини досить чутливі до світла. Поглинаючи ультрафіолет, фотоініціатори перетворюють його на енергію, що запускає процес затвердіння. Залежно від комбінації фотоініціаторів та їх кількості залежить швидкість полімеризації гелю. Реакція, що відбувається з ініціатором і гелем не викликає випарів, тому немає запаху при затвердінні гелю. Але не все так просто. Представляється величезна кількість ініціаторів, які працюють за певної потужності ультрафіолету та довжини хвиль випромінювання. Кожен виробник гелю також пропонує лампи для свого гелю. Чим більший відсоток фотоініціатора в гелі, тим меншої сили має бути ультрафіолетове освітлення. Якщо ультрафіолет потужністю нижче, ніж потрібно для даного гелю, нігті будуть гумовими і липкими, не дійшовши до потрібного стану. Зайве ультрафіолетове освітлення призводить до ламкості гелю або потемніння.

Спектри випромінювання

Існує думка, що ультрафіолетові апарати для нарощування нігтів шкідливі і навіть викликають рак шкіри, що є великою помилкою, оскільки в UV апаратах всіх виробників використовуються лампи з типом випромінювання А (UV-A), який абсолютно нешкідливий. Ракові захворювання викликає випромінювання типу (UV-B), яке не застосовується в нарощуванні нігтів.

Австралійська лабораторія випромінювань перевіряла лампу для нарощування нігтів потужністю 9 Ватт та визнала її безпечною. Щоб перевищити встановлену норму, необхідно скористатися нею сотні годин. Шість годин під лампою дорівнюють 10 хвилин під сонцем. Потужність сучасного солярію коливається від 12000 до 20000 Ватт. Це потужніша лампа для нарощування в 500 разів. Потужності випромінювання при моделюванні нігтів не вистачає навіть на легку засмагу.

Випромінювання в області спектра UV-A підвищує тонус симпатико-адреналінової системи, активує захисні механізми, підвищує рівень неспецифічного імунітету, а також збільшує секрецію гормонів. Під впливом UV-випромінювання утворюються гістамін і подібні до нього речовини, які мають судинорозширювальну дію, підвищують проникність шкірних судин. Змінюється вуглеводний та білковий обмін речовин в організмі. Дія оптичного випромінювання змінює легеневу вентиляцію – частоту та ритм дихання, підвищується газообмін, споживання кисню, активізується діяльність ендокринної системи. Під час UV-терапії суттєво підвищується імунний статус організму, активізується діяльність ендокринної системи та обмін речовин, обробка світлом UV-A допомагає при боротьбі з грибком, а UV-B у незначних дозах допомагає при псоріазі та нестачі каротину.

Особливо значна роль UV-випромінювання в утворенні в організмі вітаміну D, що зміцнює кістково-м'язову систему і має антирахітну дію. Також відмічено, що UV-промені прискорюють процеси відновлення пошкоджених тканин, усувається запалення. Виявляється, у наших лампах саме потрібний спектр, розвиток раку шкіри провокують промені типу В, але і для цього потрібна дуже велика біодоза та тривала експозиція.

UV-С - це той всебічний діапазон, названий «бактерицидним». 10 хвилин інтенсивного опромінення дають сильний опік. Одночасно з цим навколишній кисень під впливом випромінювання UV-С перетворюється на атомарну форму, названу «озоном», і випалює легкі. І щоб такого не було, застосовують спеціальне «UV-скло» та спеціальне покриття (люмінофор), який і пропускає потрібну хвилю, у нашому випадку – UV-А (380 нм). І термін служби лампи визначає стан люмінофора - він «сідає» і спектр змінюється у бік шкідливого - світить, але не полімеризує і засмагає, а починає потихеньку випалювати все живе, на що потрапляє.

Найуразливішим місцем для всього UV-світла є очі. Причому у всьому діапазоні. І поразка очей має накопичувальний характер. Вихід: не дивитися відкритими очима на лампи в UV апаратах і використовувати захисні окуляри - бажано жовтого або червоного скла. Вони захищають і від пилу.

Насамкінець хочеться сказати, що кожен майстер повинен повністю володіти не тільки технологією моделювання, а й розуміти хімію процесу, а також вміти донести її до обережного і цікавого клієнта.

 

ВИДИ ГЕЛЕВИХ СИСТЕМ

 

 

Тема уроку: Види гелевих систем

Визначитись у виборі матеріалів для нарощування сьогодні стає все складніше. З кожним днем ​​зростає кількість пропонованих засобів та їх виробників. Це ускладнює процес вибору, оскільки кожен виробник має свої технології та системи з відмінними рисами. Поговоримо про те, на що слід звернути увагу при виборі матеріалу.

Насамперед необхідно враховувати такі фактори, як:

1) безпека матеріалу;

2) країна-виробник;

3) кількість використовуваних складових у системі;

4) цінова політика;

5) собівартість (співвідношення вартості та витрати використовуваного матеріалу).

Для того, щоб легше орієнтуватися і навчитися повною мірою оцінювати ситуацію, почнемо з основ. Ми знаємо що, незалежно від того, яким матеріалом працюємо існує три фази нарощування нігтів: зцеплення, моделювання та запечатування. І, відповідно, кожна система має їх забезпечувати. Якщо всі три кроки виконуються одним гелем, система є однофазною. Коли окремими – трифазною. Спочатку, коли моделювання нігтів з'явилося на ринку індустрії краси, трифазна система передбачала первинне моделювання, а однофазна - корекцію. На сьогоднішній день формула однофазних систем удосконалена та є більш універсальною при її застосуванні. Використання однофазної системи моделювання прискорює робочий процес та мінімізує витрати при закупівлі матеріалу. Майстру лише залишається визначитися з тим, який гель вибрати.

Щоб спростити це завдання, необхідно розібратися, у чому полягає різниця між однофазними гелями. Розглянемо основні характеристики гелів та його особливості.

Консистенція

Консистенція - одна з найважливіших характеристик гелю. Саме від неї залежить легкість та простота нанесення. Існує два основних типи консистенції - це так звані гель-желе та гель-мед.

Гель-желе - це не текучий матеріал, що має високу щільність. Консистенція таких гелів дозволяє працювати з будь-якою довжиною та формою, виправляти недоліки натуральних нігтів, створювати необхідну товщину і довжину штучного нігтя (при цьому гелі не розпливаються), викласти подовження під френч, створюючи чіткий контур і т.п. д. Такі гелі бувають м'які і тверді.

М'які гелі дозволяють конструювати нігті будь-якої довжини та форми, але при цьому досить податливі у викладанні. Така консистенція робить гель максимально універсальним та швидким у застосуванні. Він не розтікається, але дає досить рівномірну якісну викладку.

Тверді гелі мають аналогічні можливості, але вони не такі легкі в роботі. Створюють нерівномірне покриття та вимагають особливих умінь та навичок у роботі. Такі гелі переважно використовують для побудови товщини та довжини нігтя, ліплення, підкладки для акваріума тощо.

Гель-желе дозволяє виконати всі види робіт: нарощування, корекцію, ремонт натуральних та штучних нігтів, зміцнення, акваріумні дизайни.

Гель-мед – це більш податливий матеріал. Дані гелі мають можливість самовирівнювання, самостійно моделюють зону апекса. Під час перевороту руки гель стікається до центру нігтя, створюючи там максимальну товщину. Завдяки цьому моделювання полегшується і не потребує тривалого опилювання. Відповідно, зменшується і кількість часу при виконанні процедури. Але цей тип гелю має й низку недоліків. Саморозтікання матеріалу ускладнює роботу з проблемними нігтями - наприклад, у тих випадках, коли необхідно за допомогою гелю виправити вигин натурального нігтя, тобто. створити товщину гелю у стресовій зоні або на вільному краї і т. п. Такі гелі бувають рідкі та густі.

Рідкі гелі дозволяють виконати максимально тонке покриття нігтя, що самовирівнюються. Вони гарно підходять для покриття акваріумних дизайнів чи натуральних нігтів. Недолік таких гелів у тому, що вони розтікаються та можуть сповзати, порушуючи форму нігтя. Затікання матеріалу на шкіру може призвести до відшарування матеріалу. Саме тому дуже часто доводиться розбивати процес моделювання на багато дрібних етапів, що продовжує нанесення.

Густі гелі є зручнішими для роботи. Вони мають в'язкішу текстуру і не настільки розтікаються. Вони мають аналогічні з рідкими гелями можливості у роботі, але водночас вони слухняні. З ними легше працювати як майстрам-новачкам, так і професіоналам.

Щільність

Цей параметр також дуже важливо враховувати, адже саме щільність визначає міцність, якість зчеплення з натуральним нігтем та витрату матеріалу. Близьке розташування молекул (висока щільність) дає можливість гелю найбільш швидко та якісно полімеризуватися незалежно від пігменту. При цьому зменшується тертя між молекулами в процесі полімеризації, як наслідок – зменшується відчуття печіння. Чим щільніший гель, тим менше відчуття печіння і міцніше зчіплення між молекулами.

Як правило, найбільшу щільність мають саме желеподібні гелі.

Еластичність

Цю властивість матеріалу надають розчинники, що входять до складу гелю. У процесі полімеризації молекули гелю починають рухатися і утворюють олігомерний зв'язок. При ущільненні молекул сам гель стискається, а розчинники виштовхуються на поверхню, створюючи «липкий шар». Чим більше розчинників, тим еластичніший гель. Великий вміст розчинників свідчить про те, що відстань між молекулами досить велика, а, отже, такі гелі можуть бути крихкими і не витримувати більшої довжини. Також слід звернути увагу на якість використовуваних розчинників. Дуже часто при виготовленні гелю можуть використовуватися дешеві та неякісні розчинники. Вони, звичайно, здешевлюють матеріал, але мають і зворотний бік медалі – залишкова липкість таких гелів може викликати алергічну реакцію у клієнта та майстра! Якщо говорити про фінішні покриття, то залишкова липкість є перевагою, що робить гель більш стійким до зовнішніх факторів, дає більше можливостей для дизайну.

Час полімеризації

Час полімеризації матеріалу залежить в першу чергу від якості використовуваного фотоініціатора. Зменшуючи вартість гелю при його виробництві використовують фотоініціатори низької якості, що призводить до збільшення часу затвердіння гелю. Цей факт, безумовно, продовжує час проведення процедури. Полімеризація якісного матеріалу відбувається протягом 2 хвилин в ультрафіолетовій лампі . Цей час може збільшуватися до 5 хвилин, якщо ми використовуємо високопігментовані камуфляжні гелі.

Зміна кольору під час носіння

У гонитві за низькою вартістю гелю багато виробників економлять на якості інгредієнтів, що використовуються. Така економія, у свою чергу, призводить до певних наслідків, а саме до зміни кольору штучного матеріалу (пожовтіння) при носінні. Тому не варто робити свій вибір на користь дешевого матеріалу. Як кажуть, якість коштує дорого. Завжди необхідно звертати увагу на витрату матеріалу та собівартість процедури.

Підготовка нігтя до нанесення гелю

Для того щоб спростити моделювання та вберегти натуральний ніготь від надмірного впливу засобів, вибирайте той матеріал, який при підготовці не вимагає обробки нігтів великою кількістю підготовчих препаратів. Це спростить нанесення та здешевить вартість процедури.

Таких якостей і характеристик гелів досить багато, і врахувати все в одному гелі, звичайно, неможливо. Тому варто мати в роботі гелі різної консистенції для залучення та обслуговування максимальної кількості клієнтів.

Також необхідно пам'ятати, що для довговічного носіння штучних нігтів потрібні три фактори:

 

а) якісний матеріал;

б) дотримання технологій нанесення;

в) правильна побудова штучного нігтя.

Дотримання цих основних правил забезпечить ідеальну носибельність штучного матеріалу, вдячних клієнтів та просто приємну роботу.

 

ПАРАФІНОТЕРАПІЯ, ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ПРОТИПОКАЗАННЯ

 

 

Тема програми: Виконання SPA догляду за шкірою рук та нігтями

Тема уроку: Парафінотерапія, призначення та протипоказання

 

Парафінотерапія відома з давніх часів. Це тепла маска з розігрітого парафіну, яка наноситься в кілька шарів, прогріває руки, розслаблює м'язові затиски, допомагає у догляді за шкірою.

Парафінотерапія - це процедура інтенсивного зволоження та пом'якшення шкіри рук. Вона має релаксуючу дію, розслаблює і приносить не тільки користь але і ефект також. Після неї шкіра рук виглядає молодшою, розгладжуються дрібні зморшки та загоюються тріщинки

Головне призначення парафіну зволоження та пом'якшення шкіри. Ще в часи Римської імперії парафінотерапія використовувалась тільки в терапевтичних цілях для людей з артритом або іншими ревматичними захворюваннями - тепло допомагає збільшувати приплив крові та розслаблює м'язи, що допомагає зменшити біль при захворюванні.

Пізніше ця процедура стала популярною в лікуванні спортивних травм. Потім стала досить поширеною в санаторно-курортних комплексах. І тільки у 1980-х роках минулого століття  з'явилася як процедура в салонах краси та SPA центрах. Перевага цієї процедури в миттєвому і достатньо стійкому результаті.

Існує два види парафінотерапії: лікувальна і косметологічна.

Лікувальна призначається лікарем. Її прописують для поліпшення обміну речовин в тканинах, при скаргах на біль у суглобах. Найчастіше її проводять і при лікувальному масажі.

Косметологічну парафінотерапію можна назвати варіантом лайт. Її головна мета - омолодження шкіри і розслаблення організму людини. Також існує два направлення – гаряча і холодна парафінотерапія.

Гаряча парафінотерапія

 

Парафін швидко нагрівається і довго тримає температуру, і потім здатний також довго віддавати тепло. Відбувається процес подальшої передачі тепла в необхідну зону впливу.

Ця процедура відновлення рекомендована всім. Косметичний парафін сприятливо впливає на шкіру, не викликає алергічної реакції і завжди йде на користь. Нерідко в парафін додають ароматичні олії: лаванди, м'яти, алое та інші продукти рослинного походження.

Парафінотерапія необхідна в тих випадках, якщо:

Ø  суха, обвітрена шкіра що лущиться, свербіж, подразнення і червоні плями

Ø  дрібні тріщинки

Ø  шкіра негативно реагує на міжсезонний час і зимовий період.

Ø  руки часто контактують з водою і побутовою хімією.

Ø  при розтягуванні зв'язок або артриті.

Ø  розігрів шкіри перед масажем рук.

 

Протипоказання

Парафінотерапія нешкідлива, але і у неї, як і у будь-якої spa-процедури, є свої обмеження.  Варто утриматися і знайти інші аналоги, якщо:

Ø  порушена циркуляція крові в кінцівках.

Ø  хоч іноді зустрічається оніміння рук.

Ø  сильна алергічна реакція на косметику.

Ø  чутлива шкіра.

Ø  почервоніння та висипи на тілі невідомого походження.

Ø  опіки або порізи.

 

Не рекомендується при захворюваннях:

Ø  Дерматози

Ø  Стенокардія

Ø  Цукровий діабет

Ø  Гіпертонія

Ø  Варикозне разширення вен

Ø  Бронхіальна астма

Ø  Інфекційні захворювання шкіри.

Ø  Грибкові захворювання шкіри або нігтів

 

Переваги:

Ø  видаляє відмерлі клітини шкіри та сприяє її регенерації;

Ø  швидко пом'якшує огрубілу і пересушену шкіру рук, ліктів та ніг;

Ø  усуває болі в суглобах , прибирає спазми м'язів,

Ø  виводить на поверхню шкіри продукти розкладання клітин, токсичні речовини, забруднення.

Після процедури парафінотерапії відчувається розслаблення та спокій. Організм звільняється від токсинів та зайвої вологи, відбувається омолодження епідермісу, а також сильний термічний вплив. Шкіра розгладжується, стає більш м'якою, звільнюється від дрібних пошкоджень та мікротріщин. Відновлюються клітини, тканини та водний баланс шкіри, зміцнюються нігті. 

Найбільша користь від парафінотерапії для сухих, потрісканих рук. Парафін відмінний зволожуючий засіб, оскільки він утворює легке водонепроникне покриття на шкірі, яке допомога зберегти природну вологу.

Така "гідроізоляція" - відмінний засіб підтримувати шкіру в доглянутому вигляді, особливо в зимовий період, тому що вона забезпечує хороший захист від агресивної зовнішньої дії - вітер, низька температура. Влітку шкіра також піддається негативній дії довкілля. Ультрафіолетові промені сонячного світла, особливо при їх надлишку надають чи не сприятливий вплив на шкіру, вона стає сухою та дряблою.

Сама процедура проводиться за допомогою розплавленого парафіну (плавиться при температурі 52-54 ⁰С), який представляє собою в'язку масу. В цей парафін декілька раз необхідно занурити руки до зап'ястка. Після на руки надівають целофановий пакет, а зверху спеціальні махрові рукавички, які призначені зберігати тепло. Термін цього етапу 20-30 хвилин.

Тепло парафіну підвищує температуру шкіри на 1-2 градуси, в результаті міжклітинні простори збільшуються  і живильні речовини краще проникають в шкіру. відбувається інтенсивне зволоження. Завдяки впливу тепла на шкіри розкриваються пори, виходять токсини, а корисні речовини краще проникають в глиб дерми. Шкіра регенерується, оскільки покращується кровоток в результаті чого живильні речовини краще переміщаються по крові. Завдяки теплу парафіну збільшується циркуляція лімфи. Активний лімфоток стимулює виділення продуктів клітинного розкладання, солей та молочної кислоти. При цьому токсини, що виділяються, на відміну від води, назад в шкіру не вбираються.

Матеріали та обладнання для процедури гарячої парафінотерапії:

 

1.             Спеціальна ванночка для розігрівання парафіну. Парафінотопка, або ванночка, призначена для розігріву, підтримки температури на час виконання процедури, і навіть протягом всього дня при великому потоці клієнтів. Також дає можливість подальшого зберігання, його не потрібно витягувати. Для розігріву ванночка заповнюється до рекомендованого обсягу. Для кожної моделі він різний. Зазвичай це 1,5-4 кг парафіну.  У бюджетних варіантах парафінотопок є два режими - розігрів і підтримка температури. Зазвичай, розігрів здійснюється на 70 °C протягом 15-30 хвилин, а далі температура підтримується 55-65 ° C. Вона і є комфортною для аплікації на шкіру. Нижче 55 ° C парафін починає застигати. У більш дорогих моделях ванночок можна самостійно встановлювати температурний режим нагріву і підтримки.

2.             Косметичний парафін. Краще, якщо до складу парафіну будуть входити різні добавки. Персиковий парафін ідеально підійде алергікам, з маслом каріте (або «Білий») найкраще справляється з віковими проявами на шкірі, а парафін з екстрактом чайної троянди насичений вітаміном Е і маслом шипшини, які застосовуються в SPA-процедурах. Є безліч інших ароматів, спрямованих на той чи інший ефект.

3.             Скраб. З його використанням зникає бар'єр з мертвих клітин шкіри, живильні речовини проникають глибше і швидше в шари епідермісу. Використання цього засобу не обов'язково, проте воно значно підвищує ефективність процедури.

4.             Харчова плівка або спеціальні поліетиленові рукавички

5.             Терморукавиці або великий товстий рушник.

6.             Поживний крем або масляний склад.

7.             Захисний крем для рук.

Послідовність виконання парафінотерапії

1.      Розігрійти парафін в спеціальній ванні. Тверді шматки будуть плавитися повільно, поступово доходячи до потрібної температури.

2.      Поки плавиться парафін, необхідно підготувати руки:

-          помити та обробити руки антисептичним засобом;

-          нанести скраб і зробити легкий масаж декілька хвилин. Це не тільки видалить ороговілий шар шкіри, але і прекрасно стимулює приплив крові;

-          на шкіру нанести живильний крем, втерти його в шкіру масажними рухами;

-          занурити руки в розплавлений парафін тильною стороною руки, потримати їх у ванні 10 секунд. Потім вийняти і через 10-15 секунд знову занурити. Зробити  3-5 таких підходів;

-          після легкого застигання парафіну на руках, обернути їх плівкою або одягнути целофанові мішечки, загорнути в теплий рушник або надягнути терморукавиці;

-          через 20-30 хвилин зняти парафін від зап`ястка потягнути вниз, обполоснути руки теплою водою і нанести зволожуючий крем, виконати легкий масаж.

Після парафінотерапії не можна піддавати шкіру впливу холодної температури протягом 2 годин. Курс лікування становить 5-10 процедур, проведених з інтервалом в 5-6 днів. Результат з’являється відразу після процедури і тримається  5-7 днів.

 

 

Холодна парафінотерапія

 

Коли необхідно швидко та ефективно покращити стан шкіри рук, на допомогу приходить холодна парафінотерапія. На відміну від гарячої у неї немає протипоказань, за виключенням індивідуальної непереносимості компонентів-добавок. Час проведення холодної парафінотерапії 15-20 хвилин.

Суть цієї процедури у створенні парникового ефекту на шкірі під плівкою крема-парафіна. Його не потрібно розплавляти, як для гарячої процедури, парафін вже змішаний з кремом і готовий до використання. Достатньо лише трохи прогріти його в руках і розподілити по шкірі. Крем у складі парафіну додатково живить і зволожує епідерміс.

Відмінності між гарячою та холодною парафінотерапією

Перший і найголовніший фактор - у холодної процедури немає протипоказань.

Друге - складність організації процесу. Холодна парафінотерапія виконується набагато швидше і вимагає менших зусиль в організації та підготовці матеріалу та інструментарію. Гаряча парафінотерапія вимагає наявності ванночки і мінімум 30 хв часу на розігрів матеріалу під впливом температури.

Третє - наявність активних речовин в складі. В кремі-парафіні для холодної процедури набагато більше активних речовин для догляду за шкірою, так як в ньому вже є присутній крем крім парафіну.

Четверте - доступність для виконання в домашніх і салонних умовах. Не кожен може собі дозволити проводити процедуру гарячої парафінотерапії вдома через необхідність купувати парафінову ванночку і планувати час на процедуру з урахуванням розігріву матеріалу. Холодна ж парафінотерапія економніша. Баночки із засобами завжди під рукою, в будь-яку хвилину при необхідності СПА-догляду.

Величезним плюсом холодної парафінотерапії є відсутність протипоказань. Її можна застосовувати при будь-яких станах організму, за винятком явних запальних процесів шкіри, грибкових захворюванняї і відкритих ранах. Також при індивідуальній непереносимості будь-яких компонентів добавок,  в складі лінійки косметики для холодної парафінотерапії можна придбати крем-парафін без добавок.

Показаннями для процедури виступають такі стани:

Ø  Підвищена індивідуальна сухість епідермісу;

Ø  Необхідність регенерації та захисту шкіри при дрібних проблемах, наприклад, тріщинках на руках і ногах;

Ø  Потреба додаткового зволоження і живлення в період міжсезоння;

Ø  Естетичний догляд і можливість розслабитися і прибрати м'язові затиски під час виконання процедури, в тому числі завдяки легкому масажу при її виконанні;

Ø  Як частина терапії при наявності мозолів і натоптишів в процесі виконання педикюру і комплексного догляду за ногами.

 

Переваги холодної парафінотерапії

Вона дозволяє забезпечити комплексний догляд і відновлення шкіри рук і ніг при підвищених навантаженнях. Процедуру рекомендується проводити мінімум 1 раз на місяць, але оптимальним буде варіант 1-2 разів на тиждень, залежно від стану шкіри. Холодна парафінотерапія надає омолоджуючий ефект. Руки видають вік, а при такому догляді відразу ж можна прибрати зайві 10 років. Процедура посилює регенеративні здатності епідермісу. Після контакту з водою, миючими речовинами, при легких сонячних опіках і обвітренні, крем-парафін в комплексі з додатковими засобами відновлює стан шкіри вже після першого нанесення. Крем-парафін можна успішно застосовувати в боротьбі з мозолями на ногах. При виконанні манікюру він не уповільнює зростання кутикули, але дозволяє зробити фінальний результат акуратним і доглянутим на кілька днів. Гігієнічність. Крем-парафін використовується одноразово на відміну від гарячої парафінотерапії, де матеріал у ванні підлягає багаторазовому використанню

Необхідні матеріали:

Головний компонент, який є основою процедури - крем-парафін.

Решта засобів можуть варіюватися в залежності від виконання парафінотерапії. Засоби для процедури також продаються комплексами, але можна замінити частину з них альтернативними варіантами косметики, які вже є під рукою, за винятком крему-парафіну.

В цілому потрібно наступний перелік матеріалів та інструментів:

Ø  Дезінфікуючий гель-антисептик;

Ø  Одноразові шпателі;

Ø  Ємність для забору необхідної кількості матеріалу на одного клієнта, щоб не використовувати прямо з банки;

Ø  Поліетиленові рукавички або пакетики;

Ø  Сухі та вологі серветки;

Ø  Махрові або флісові рукавиці / шкарпетки (можна замінити махровим рушником або вовняними рукавицями / носочками);

Ø  Скраб дрібного абразиву скраб-скатка;

Ø  Крем-флюїд або легкий крем під парафінову маску;

Ø  крем-парафін;

Ø  Поживний крем для завершального етапу.

 

 

Послідовність проведення холодної парафінотерапії:

-          помити та обробити руки антисептичним засобом;

-          нанести скраб і зробити легкий масаж декілька хвилин. Це не тільки видалить ороговілий шар шкіри, але і прекрасно стимулює приплив крові;

-          на шкіру нанести крем-флюїд або легкий крем, втерти його в шкіру масажними рухами;

-          на шкіру нанести щільний шар крема-парафіну;

-          обернути руки  плівкою або одягнути целофанові мішечки, загорнути в теплий рушник або надягнути терморукавиці;

-          через 15-20 хвилин видалити залишки парафіну сухою серветкоюі нанести зволожуючий крем, виконати легкий масаж.

Процедуру рекомендується проводити мінімум 1 раз на місяць, але оптимальним буде варіант 1-2 разів на тиждень, залежно від стану шкіри.

 Д\З Опрацювати конспект.